У кожної людини є батько та матір. У когось вони- люблячі батьки, та поважають точку зору дітей. А комусь не пощастило народитись в неблагополучній родині, або батько чи матір загинули. Я вважаю, що ми їх хай не любити, але шанувати повинні обов’язково.
Є батьки, чи одинокі жінки, які вирішили віддати свою дитину до дитбудинку. Такі батьки показують, що вони не готові мати дітей. Це називається безвідповідальністю. Мені дуже шкода таких дітей.
А ми всі маємо бути вдячними нашим батькам за те, що вони нам дають: за турботу, за навчання, за дім, за те, що вони нам в усьому допомагають. Отож, ми повинні шанувати наших батьків, і ми маємо їм це довести – добре вчитися, старатися не сваритися з ними, поважати їхню точку зору та цінувати кожен день, проведений з нимим. Адже, одного дня їх може не стати, і ми будемо все життя шкодувати, що не сказали їм щось важливе. Наприклад, як сильно ми їх любимо. Для батьків це дуже важливо.
Я нещодавно дивилася відео, де саме розповідалося про це: «коли ти був маленький, мати купила тобі олівці, а ти розфарбував всю стіну. Коли ти був у школі, мати дуже сумувала за тобою і чекала, коли ти повернешся, щоб обійняти тебе. А ти приходив і зачинявся у себе в кімнаті. Коли ти одружувався, вона витратила всі заощадження на твоє весілля. Коли в тебе народилася дитина, та мати хотіла допомогти тобі, ти сказав, що вона тільки заважає. Коли вона запросила тебе з родиною на вечерю, ти сказав, що не зможеш прийти.» З цієї історії видно, що син зовсім не хоче спілкуватися з матір’ю. Але вона його дуже любить і все для нього робить. А син не знаходить часу, навіть, щоб поспілкуватися з нею. Такими вчинками син показує своє ставлення до матері. Це дуже погано.
Треба шанувати батька свого та матір свою, адже вони найближчі та найдорожчі нам люди в усьому світі.
Є батьки, чи одинокі жінки, які вирішили віддати свою дитину до дитбудинку. Такі батьки показують, що вони не готові мати дітей. Це називається безвідповідальністю. Мені дуже шкода таких дітей.
А ми всі маємо бути вдячними нашим батькам за те, що вони нам дають: за турботу, за навчання, за дім, за те, що вони нам в усьому допомагають. Отож, ми повинні шанувати наших батьків, і ми маємо їм це довести – добре вчитися, старатися не сваритися з ними, поважати їхню точку зору та цінувати кожен день, проведений з нимим. Адже, одного дня їх може не стати, і ми будемо все життя шкодувати, що не сказали їм щось важливе. Наприклад, як сильно ми їх любимо. Для батьків це дуже важливо.
Я нещодавно дивилася відео, де саме розповідалося про це: «коли ти був маленький, мати купила тобі олівці, а ти розфарбував всю стіну. Коли ти був у школі, мати дуже сумувала за тобою і чекала, коли ти повернешся, щоб обійняти тебе. А ти приходив і зачинявся у себе в кімнаті. Коли ти одружувався, вона витратила всі заощадження на твоє весілля. Коли в тебе народилася дитина, та мати хотіла допомогти тобі, ти сказав, що вона тільки заважає. Коли вона запросила тебе з родиною на вечерю, ти сказав, що не зможеш прийти.» З цієї історії видно, що син зовсім не хоче спілкуватися з матір’ю. Але вона його дуже любить і все для нього робить. А син не знаходить часу, навіть, щоб поспілкуватися з нею. Такими вчинками син показує своє ставлення до матері. Це дуже погано.
Треба шанувати батька свого та матір свою, адже вони найближчі та найдорожчі нам люди в усьому світі.
